ЛЕГКА АТЛЕТИКА

171 руки та одночасно зігнуту махову ногу , розвертаючи стегно ма - хової ноги всередину , а гомілку відводить дещо в бік планки . Махові рухи впливають на динаміку зусиль у відштовхуван - ні та на переміщення ЗЦМТ у фазі польоту . Під час відштовху - вання використовують два варіанта роботи рук : паралельне або перехресне винесення рук . Другий варіант сприяє більш швид - кому відштовхуванню . Однак , як у першому , так і у другому ва - ріантах , стрибун виконує мах руками та ногою синхронно та за - кінчує підніманням плечей . Зусилля в середині відштовхування утворюються переважно в результаті інерції махових ланок . Водночас сумарний вклад махових ланок у реакцію опори під час маху зігнутою ногою є більшим , ніж під час маху прямою ногою . Слід докласти зусиль , щоб горизонтального положення тіла було досягнуто не так у результаті руху плечей у бік планки , як завдяки швидкому пе - реміщенню таза вверх . Науковці довели , що у спортсменів від І розряду до МС го - ризонтальна швидкість ЗЦМТ у момент постановки поштов - хової ноги на місце відштовхування становить відповідно від 5,8 до 7,25 м / с , а сила реакції опори — 350–600 кг . Максималь - ні величини (600 кг ) спостерігають у стрибунів І розряду , тоді як у МС цей показник становить (395 кг ). Із зростанням квалі - фікації стрибунів спостерігають збільшення показників верти - кального компонента . Наприклад , у спортсменів І – ІІ розрядів цей показник становить 300–310 кг , а у МС — до 400 кг . На спор - тивний результат у стрибках у висоту впливає швидкість вильо - ту та його напрямок . Збільшення швидкості вильоту ЗЦМТ на 0,1 м / с дасть змогу збільшити результат у середньому на 3,5 см , а збільшення кута вильоту ЗЦМТ на 1º — у середньому на 1,5 см . Перехід через планку та приземлення . Поворот у бік план - ки виконують тільки після вильоту . У момент виходу на план - ку , стрибун спрямовує однойменну руку махової ноги у бік планки . Під час перехресної роботи руками мах виконує синх - ронно обома руками , а в момент переходу через планку руки розташовуються вздовж тіла . Таке розташування рук більш ефективно , оскільки зменшується момент інерції та збільшу - ється кутова швидкість переходу тіла через планку . Далі стри - бун , прогинаючись із максимально опущеними ногами , вихо - дить головою та плечима на планку . Махова нога опускається до