ЛЕГКА АТЛЕТИКА

43 У наступну мить скороход переходить із двоопорного поло - ження в одноопорне і цикл рухів ніг скорохода повторюється . Спортсмен постановку ноги проводить акцентовано з п ’ яти . Ту - луб майже не робить бічних коливань і дещо нахилений уперед разом із тазом ( до 5–7°). Рухи рук і ніг спортсмена у ходьбі є перехресними . Скоро - ход виконує зустрічні рухи верхньою частиною тулуба і тазом . Під час ходьби таз спортсмена рухається по трьох осях : попе - речній , сагітальній та вертикальній . Під час перенесення ноги вперед скороход опускає таз у бік цієї ноги , а в момент відштов - хування повертає в кульшовому суглобі . Рухи тазом , які вико - нує скороход навколо вертикальної осі , сприяють збільшенню довжини кроків . Спортсмен виконує рухи руками , зігнутими в ліктьових су - глобах ( під кутом 90°), енергійно і водночас ненапружено . Рухи кистей рук скорохода спрямовані вперед до середньої лінії тіла і назад , трохи убік . Плечі спортсмена розслаблені , вільно опу - щені . Руки допомагають скороходові зберегти рівновагу і є ре - гулюють частоту ( темп ) кроків . Відмінності спортивної ходьби від звичайної : – вища швидкість ; – більша довжина кроків ; – висока частота рухів ; – випрямлення опорної ноги ; – значні рухи тазом довкола вертикальної , сагітальної та по - перечної осей ; – активні рухи руками вперед і назад . Основною відмінністю звичайної ходьби від спортивної є те , що у спортсмена двоопорне положення є незначним . Дея - кі спеціалісти вважають , що в умовах змагальної швидкості у ходаків взагалі відсутнє двоопорне положення . Оскільки в них відбуваються дуже активні рухи у кульшових суглобах довкола вертикальної осі . Однією з головних технічних вимог спортивної ходьби є фіксація двоопорного положення , тобто скороход має винесе - ну вперед махову ногу поставити на опору раніше , ніж пере - дня частина стопи опорної ноги скорохода зніметься з доріжки . Другою вимогою правил змагань є те , що в кожному кроці опорна нога скорохода в момент проходження вертикалі має