ЛЕГКА АТЛЕТИКА

75 вперед , голова тримається прямо , підборіддя опущене , м ’ язи обличчя та шиї не напружені . Робота ніг . Момент заднього поштовху є основним елемен - том бігу на середні та довгі дистанції . Це пов ’ язано з тим , що швидкість бігу залежить від потужності зусиль під час відштов - хування та від кута відштовхування . Відштовхування має бути спрямованим уперед та узгодженим із нахилом тулуба , який не перевищує 4–5º та змінюється впродовж бігу на 2–3º. Активно - му відштовхуванню сприяє мах вільної ноги , що спрямований уперед - угору , причому завершальний момент відштовхуван - ня має збігатися із закінченням махового руху . Кут відштов - хування з бігу на середні дистанції становить 50–55º. Нога , що закінчує відштовхування , розслабляється . Стопа за змоги розслаблена . « Складення » махової ноги в момент вертикалі сприяє певному відпочинку бігуна та швидкому просуненню вперед . Довжина кроків коливається в межах від 160 до 220 см . Кут згинання колінного суглоба махової ноги приблизно дорів - нює 25–50º. Темп кроків бігу на 800 та 1500 м становить при - близно 3,5–4,5 кр ./ с чи 190–200 кр ./ хв . Робота рук . Рухи рук ритмічно поєднуються з рухами ніг . Підтримуючи рівновагу , руки рухаються то зменшуючи , то збіль - шуючи темп . Амплітуда рухів рук залежить від швидкості бігу : що вищий темп , то швидші та ширші рухи рук . Під час бігу по повороту бігун трохи нахиляє тулуб уліво , у бік повороту , а пра - ва рука виконує рухи з більшою амплітудою . Праву ногу став - лять із поворотом стопи всередину . Під час бігу дистанцією слід дотримуватися вільних , ритмічних рухів . Особливо важливим під час бігу на середні і довгі дистанції є уміння правильно дихати . У разі спокійного і тривалого бігу спортсмен має на 2–3 кроки робити вдих і на 2–3 видих . Упро - довж усього бігу ритм дихання міняється : із старту бігун дихає глибше і рідше , під час прискорень — частіше . Дихати потріб - но через напіввідкритий рот і ніс . Фінішування та зупинка після бігу . Біг на останньому від - різку дистанції чи фінішне прискорення характеризується збіль - шенням частоти кроків , більш енергійною роботою рук та де - яким збільшенням нахилу тулуба . Після пробігання фінішної лінії бігун не зупиняється різко , а переходить у повільний біг та в ходьбу , щоб поступово привести організм у відносно спо - кійний стан .